Пам'ятаю, як нещодавно думки про закінчення університету навіювали на мене тривогу. Адже після п'ятого курсу розпочинається те нове, незвідане, по-справжньому доросле життя. Життя, в якому на відміну від навчання в університеті, ніхто не дасть тобі чіткого плану дій, життя, в якому все залежить лише від тебе. Не встигла озирнутись, а вже пройшли і захист магістерської роботи, і випускний....
Будучи студенткою і активною учасницею наукового гуртка «Biotech», я інколи уявляла собі, як колись знову повернуся на рідну кафедру. І от сьогодні я уже не студент, а асистент кафедри біотехнології і мікробіології. І якщо раніше я не часто замислювалась над тим якою благородною і важкою є праця викладача, то зараз я це чудово розумію. І вже зараз, згадуючи своїх викладачів, мене переповнюють слова вдячності за ті теоретичні та практичні навики, які я отримала, за багаж знань, яким володію, за те, що прищепили любов до моєї спеціальності. Проте я не буду зупинятись на досягнутому і планую спробувати свої сили на вступних іспитах до аспірантури за спеціальністю 03.00.20 «Біотехнологія», щоб досягти нових висот у професії.
Катерина Панасюк
