Кафедра біотехнології і мікробіології - Національний університет харчових технологій

КАФЕДРА БІОТЕХНОЛОГІЇ І МІКРОБІОЛОГІЇ

ФАКУЛЬТЕТ БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ, НУХТ Спеціальність 162 «Біотехнології та біоінженерія»

Школа молодих науковців АТ «Фармак»: день другий - найвідповідальніший

29 жовтня ІХ Науково-практична конференція Школи молодих науковців АТ «Фармак» продовжила свою роботу у форматі онлайн конференції. Молоді науковці – працівники АТ «Фармак», а також студенти провідних вишів України змогли поділитися своїми науковими здобутками, презентуючи їх у вигляді усних доповідей.

Загалом, окрім представників кафедри біотехнології і мікробіології (БТМ) Національного університету харчових технологій (НУХТ), до апробації наукових результатів на конференції долучилися й інші заклади вищої освіти, такі як: Національний фармацевтичний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Запорізький державний медичний університет, Національний університет "Києво-Могилянська академія" та Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара.

Розпочав конференцію випускник кафедри БТМ НУХТ, Ярослав Андрущенко, який наразі є інженером з валідації комп'ютеризованих систем АТ «Фармак». Ярослав доповідав на тему «Інтеграція інструментів штучного інтелекту у життєвий цикл продукту. Роботизація та автоматизація». Особливу увагу під час доповіді було приділено критичним точкам виробництва, контакту людини з продуктом, а також окремо виділено важливість діджиталізації виробництва задля уникнення контамінації. До того ж, доповідь та презентацію було представлено англійською мовою, що безперечно демонструє широке коло професійних навичок наших випускників.

Наступними доповідачами від нашої кафедри стали магістрантки ІІ року навчання Аліна Кернер та Світлана Бондарук. Дівчата доповідали на тему: «Перспектива використання екстрактів базидієвих грибів як природних фунгіцидних засобів». У ході наукової роботи було визначено, що найбільшу активність проявляв екстракт трутовика соснового - Fomitopsis pinicola 2129. Після демонстрації та обговорення отриманих результатів, було зазначено широкі перспективи використання досліджуваних біологічно активних речовин як у фармації, так і в харчовій промисловості.

Після невеликої обідньої перерви від нашого університету доповідала магістрантка І року навчання Ірина Ковшар на тему: «Бактеріоцини як альтернатива антибіотикам». У своїй доповіді Ірина розглянула різні антимікробні білки та їх перспективність у розрізі проблеми антибіотикорезистентності. За сучасними поглядами такі речовини дійсно можуть замінити антибіотики, оскільки є більш безпечними та не викликають звикання. Окрім того, було зазначено можливість використання таких білків у лікуванні раку, оскільки деякі з них мають протипухлинну дію.

Естафету перейняв здобувач 4 курсу Дмитро Кукурудза із своєю доповіддю на тему «Вплив інсуліну на метаболізм глюкози в клітинах раку молочної залози та фібробластах людини за умов їх ко-культивування in vitro». Питання профілактики та лікування раку завжди викликають безліч думок, тому наприкінці свого виступу Дмитро отримав чимало питань щодо результатів його наукової роботи. Наш студент гідно відповідав на питання стосовно проблематики підвищення злоякісності ракових пухлин та зробив припущення з приводу причин їх виникнення.

Після Дмитра доповідала магістрантка ІІ року навчання Юлія Лазюка. Її робота стосувалась біогенного синтезу наночасток срібла з використанням дріжджів. Юлія відзначила ряд переваг біогенних наночасток порівняно з тими, що отримують за допомогою хімічних чи фізичних методів. Окреслила можливості біологічного способу синтезу наночасток срібла та перспективи їх застосування у медицині за рахунок високої антимікробної активності, зокрема антивірусної. В своїй роботі вона дослідила позаклітинний синтез наночасток срібла з використанням супернатанту культуральної рідини та безклітинного водного екстракту дріжджів, а також показала стабільність колоїдного розчину наночасток упродовж 45 діб зберігання.

Наступною від нашої кафедри стала магістрантка І року навчання, Владислава Лозіна, доповідь якої стосувалася теми: «Антивірусна активність грибних метаболітів». За результатами наукової роботи Влада продемонструвала низку біологічно активних речовин, які можна використовувати для розроблення лікарських засобів, ефективних у лікуванні великої кількості вірусних захворювань, чим довела перспективність такого напрямку.

Своїми науковими здобутками поділилась магістрантка ІІ року навчання кафедри БТМ НУХТ Ганна Ярова з доповіддю на тему: «Регуляція біологічної активності поверхнево-активних речовин, синтезованих Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 на гліцерині». Результати наукової роботи нашої студентки настільки не залишили слухачів байдужими, що Ганна мала можливість відповісти на питання стосовно перспективності впровадження ПАР до фармацевтичної, хімічної галузі та медицини.

Ну і останнім від нашого університету виступав Анатолій Міщук –магістрант-заочник ІІ року навчання, який вдало поєднує навчання, виконання наукових досліджень та відповідальну роботу майстра АТ «Фармак». Разом із студенткою Києво-Могилянської академії він підготував доповідь на тему: «Технологія виробництва твердої форми лікарського засобу з цефуроксиму аксетилом». Актуальністю теми стала потреба в антибіотиках широкого спектру дії, оскільки останнім часом у світі спостерігається загострення теми поширення інфекційних захворювань. Доповідачі запропонували технологічну схему виготовлення нового антибіотику, спираючись на можливість її впровадження на АТ «Фармак». Під час доповіді було зазначено доцільність такого виробництва та приведено низку нових технологічних рішень для забезпечення належної якості цільового продукту.

Отже, ми щиро дякуємо керівництву АТ «Фармак» та окремо організаторам даної конференції за надану можливість поділитись науковими здобутками наших студентів задля можливого розвитку фармацевтичної індустрії і сподіваємось на подальшу плідну співпрацю!

Ви знаходитесь тут: Про кафедру Взаємодія зі стейкхолдерами Школа молодих науковців АТ «Фармак»: день другий - найвідповідальніший