Ще з дитинства ми чуємо і завчаємо як мантру слова батьків, вчителів, старших друзів: «Закінчиш школу, університет, отримаєш диплом, а потім робота і сім’я» саме в такому порядку слів. Але чи справді все має бути так? Чи можна внести свої корективи? Адже це ж наше життя.

З такими думками я зустріла карантин 2020 року і вирішила не чекати на офіційне закінчення магістратури, а починати пошуки роботи прямо зараз. По правді сказати складно було знайти місце, де були б готові взяти студента, але ще важче це було зробити в післякарантинний період. Проте написання резюме, мотиваційних листів і ряд співбесід дали своє – в червні місяці мені запропонували посаду координатора клінічних досліджень в компанії «Pharmaxi». І я сказала «Так».

Профорієнтаційний сектор кафедр, факультетів та університету в цілому постійно знаходяться в пошуку дієвих способів спрямування абітурієнтів на нелегкому шляху вибору майбутньої професії, але, як і раніше, одним з найбільш ефективних залишається рекомендація. У кожного свої авторитети, хтось довіряє думці батьків, у когось є старші брати і сестри, у когось це найкращі друзі, цей перелік можна довго продовжувати, але безперечним залишається одне – це люди, яким довіряють.

Приємно констатувати той факт, що серед здобувачів-біотехнологів чимало тих, хто не просто обрав біотехнологію у НУХТ за покликанням, а й продовжив сімейну традицію. Нерідко нашими студентами стають ті, кого привели в свій час на кафедру їх батьки, братики чи сестрички, бабусі чи дідусі, які свого часу теж вдало навчались в нашому університеті.

Проводячи профорієнтаційні заходи, ми завжди сповнені надією, що серед учасників присутні саме ті активні і талановиті майбутні студенти-біотехнологи нашої кафедри. Тож, коли такі сподівання виправдовуються, відчуваємо себе справді окриленими. Однією з таких студенток в цьому році стала Косяк Анна, яка не лише успішно навчається, приймає участь в культурному житті факультету, а й стала сама учасником профорієнтаційної команди та ділиться власним досвідом вибору професійного шляху:

«Як і в усіх майбутніх абітурієнтів, в старших класах у мене також стояло питання вибору майбутньої спеціальності. За своє шкільне життя я змінила дуже багато хобі, цікавилася багатьма сферами діяльності, але одного разу зі мною трапилася несподівана історія, яка визначила моє подальше майбутнє – свій шлях у біотехнологіях я розпочала з найкращого закладу позашкільної освіти, а саме Київського палацу дітей та юнацтва.

Час навчання промайнув дуже швидко. Здається, тільки вчора ми писали фахове вступне випробування, а сьогодні ми вже закрили першу сесію як магістри. Дуже шкода, що більшу частину семестру ми навчалися он-лайн, однак це не зашкодило нам знайти спільну мову з усіма викладачами та звикнути до нової групи. Хоча іноді під час пар і були невеликі технічні проблеми, ми можемо із впевненістю сказати, що даний семестр пройшов дуже продуктивно.

Впродовж даного семестру ми писали обґрунтування теми магістерської роботи. Обрати тему ми могли самостійно, що дозволило нам вибрати напрямки, які нас найбільше цікавлять. Нами було вирішено присвятити свої дослідження вивченню антибактеріальних та антифунгальних властивостей базидіоміцетних грибів. Наукову роботу за даною тематикою ми виконуємо у відділі мікології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного. Вдало написане обґрунтування значно спростить написання літогляду для майбутньої магістерської роботи. Незважаючи на те, що ми із викладачами працювали дистанційно, їх консультації допомагали нам зрозуміти, на які моменти необхідно звернути увагу, а підтримка нашого керівника – Красінько Вікторії Олегівни завжди підбадьорювала і додавала натхнення.

Осінь – час випробувань для будь-якого студента. Отже, вступивши на омріяну спеціальність за ОПП «Фармацевтична біотехнологія» нові завдання не змусили себе чекати. Написання обґрунтування вибору тематики магістерської роботи – це той фундамент і база, які кожен БТЕКівець має створити для успішного початку. Це 80% нашого майбутнього диплому. І знаєте, навіть зважаючи на те, що ми могли самостійно обрати тему на свій розсуд, насправді це виявилось не так то і легко. Проте маючи наставника – свого керівника Скроцьку Оксану Ігорівну перешкоди одразу зникають. Вона не лише допомогла мені обрати тематику, але й вибудувала структуру правильного підходу як варто знаходити і опрацьовувати потрібний матеріал, а також розподілити свій тайм-менеджмент, щоб все встигати. І як то кажуть: «Все пішло як по маслу». Ми – майбутні магістри, а тому тематики у нас не з легких. Моя – «Використання мікроорганізмів у якості систем експресії для отримання субодиничних вакцин». На сьогодні ця тема є надзвичайно цікавою і актуальною, враховуючи нинішній період пандемії. Ви знали, що на відміну від традиційних вакцин для створення яких невід’ємним етапом є вирощування інфекційних віріонів, нереплікуючі субодиничні вакцини на основі рекомбінантних білків не потребують інфекційного агента у їх складі, а тому вважаються більш безпечними та стабільними, ніж традиційні вакцини. А також зменшують ризик побічних імунологічних ефектів і не потребують збереження в рефрижераторах.